Історія книги та бібліотек

 

                  

                      Як народилася книга

Книги нас оточують скрізь: і вдома, і в школі, і в бібліотеці... Здається, що вони існували завжди. Але цікаво, що було тоді, коли на світі ще й гадки про книжки не мали?

Побачила древня людина, який чудовий довкола неї світ — і склала про це пісню. Проспівала й одразу ж забула її. І дуже шкода тієї забутої пісні, бо вона була найпершою і, мабуть, гарною.

Потім людина побачила стадо диких биків — бізонів і порахувала їх. Зраділа, що зуміла полічити, і позначила на землі кількість цих тварин. Ллє тут повіяв вітер і зітер ті позначки.

І тоді людина збагнула, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші.

Люди пробували писати на різних матеріалах. Чудовим матеріалом виявилась глина. З неї можна виліпити будь-яку фігурку, посуд, навіть дім збудувати А ще з глини можна зробити таблички і на них записувати важливі відомості. Та от біда: глина тріскається на сонці, кришиться. Та й незручно носити за собою весь час такі таблички...

На чому тільки не пробували писати наші далекі предки! І на корі — березовому лубі, і на тканині — шовкові, і на залізних пластинах, і навіть на пальмовому листі — папірусі. В Єгипті, на берегах Нілу, це листя нарізали тонкими смужками, склеювали, висушували, скручували в сувої і брали з собою в далекі подорожі.

Справді, пальмове листя виявилось зручним матеріалом для письма, але ж пальми ростуть не скрізь... І люди винайшли пергамент — дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням золотою застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей. А потрібні вони були не лише багатіям, адже знання необхідні всім. Як же зробити книгу дешевшою, доступнішою?

Треба було навчитися робити книги швидко, акуратно і у великих кількостях.

І ось у XVI столітті першодрукар Іван Федоров зумів освоїти слов’янське книгодрукування і випустив у світ першу тисячу однакових книг. Але тут виникло ще одне завдання: мало видавати книги — потрібно ще й навчити людей грамоти. І ось Іван Федоров видав у Львові першу слов’янську азбуку, а пізніше — граматику та інші підручники. Так почало поширюватися книжне знання.


Ну, а як же люди винайшли папір?
Та можна сказати, що випадково. Засипали у мукомолку паростки бамбука — того самого, що з нього вудочки роблять, — перетерли їх, додали клею і одержане тісто притиснули пласким каменем. Потім камінь підняли, лист просушили і так, зовсім несподівано для себе, побачили, що одержали нову речовину, на якій дуже зручно писати.
Тепер, звичайно, папір виготовляють не з бамбукових паростків, а з інших порід дерева і навіть з ганчір’я. Зі старого паперу — макулатури — теж виходить чудовий папір, на якому друкують і дитячі книжки з малюнками, і дорослі — без малюнків, і газети, й зошити, й листівки...

Ось який довгий і важкий шлях пройшла книга, перш ніж стала такою, якою ти бачиш її тепер.

Мине час, ти виростеш і, може, теж напишеш свою книгу. Ми не знаємо, про що вона буде, — про космічні подорожі, про квіти чи про важливе наукове відкриття. Але ми віримо, що це буде дуже потрібна людям і дуже цікава книга.

Історія виникнення і розвитку бібліотек

Відомості про перші бібліотеки походять зі Стародавнього Сходу. Саме там, під час розкопок в місті Ніппур, знайдена і зберігається найперша бібліотека. Там зберігалися 30 000 глинянихтабличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані. Встановлено, що вік бібліотеки становить 2.5 тисяч років до

н. е.

Єгипет також славиться своїми зборами «книг». У Фівах, в гробниці фараона, археологи виявили ящик з папірусами. Вони були написані за часів правління Рамсеса II.

Найвідоміша давньосхідна бібліотека – збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VII століття до н. е. Ашшурбанипала в Ніневії. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У стародавній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклеї тираном Клеарх (IV століття до н. е.).

За часів Античності було широко відоме Олександрійське зібрання книг, де зберігалося близько 700 тисяч різноманітних документів. Її створив Птолемей I в 3 ст. до нашої ери. Олександрійська бібліотека виступала як складова частина музею. Це місце в ті давні часи було своєрідним освітнім центром. Це всесвітньо відоме зібрання книг було знищено в 270 році нашої ери.

В епоху Середньовіччя книжковими центрами виступали монастирі. Саме там монахи переписували твори античних авторів, святе письмо. До слова, в монастирі імені Флоріана святого налічувалося приблизно 30 тисяч робіт.

Потрібно сказати, що книги тих часів були досить великими і мали високу ціну, їх приковували до книжкових полиць.

Глобальні зміни в устрої бібліотек відбулися з виникненням друкарства. За рахунок цього бібліотеки стали розширювати свій фонд. Крім того, зі збільшенням кількості грамотних людей, попит на книги став стрімко збільшуватися.

Слід ще сказати, що Стародавній світ взагалі не знав публічних бібліотек. Як правило, читачами древніх бібліотек були жерці, фараони, царі, багаті сановники. Лише дуже багаті люди могли мати книги.

Справжня історія бібліотек почалася в Греції, де виникло і саме слово «бібліотека», що означає «зібрання книг”.

Еллада (давня назва Греції) – батьківщина бібліотек. Уже в V ст. до н. е. освічені люди в Греції стали збирати особисті бібліотеки. Одна з перших значних бібліотек була складена поетом Евріпідом. Прославилася бібліотека Аристотеля. У ній налічувалося 30 тис. Сувоїв.

Коли з’явилася перша публічна бібліотека в Україні?

Великий князь Ярослав Мудрий по праву вважається першим бібліофілом Київської Русі. За часи його князювання (1019-1054 рр.) при дворі князя переписувалися і перекладалися книги, привезені з Греції і Болгарії.

Саме Ярослав Мудрий став засновником першої державної бібліотеки. У розміщеному на території Софійського собору книгосховищі в той час вже налічувалося близько тисячі томів, серед яких були літургійні книги, література для світського читання, різні документи.

На жаль, до наших днів збереглися лише «Остромирове Євангеліє», «Ізборнік» Святослава 1073 року «Ізборнік» 1076 року і Реймське Євангеліє, причому остання книга зберігається в міській бібліотеці міста Реймса (Франція). Справа в тому, що дочка Ярослава Мудрого – Анна – при коронації в стародавній столиці Франції присягала на Євангелії, вивезеній з Києва. Протягом століть французькі королі робили те ж саме. Тому воно і стало називатися Реймським.

На честь першої на Русі бібліотеки на території Софійського собору встановлений пам’ятний знак (1969 р).

Найстаріша діюча бібліотека – наукова бібліотека Львівського університету, заснована в 1608 році при колегії єзуїтів.

Перша публічна бібліотека в Україні відкрилася в 1830 році в Одесі.

Найбільша в країні Центральна наукова бібліотека імені В. І. Вернадського НАН України заснована в 1918 році і налічує понад 13 млн. одиниць зберігання.